“Прошу, у серці запаліть
Скорботи пам’яті священне
Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!”
21 листопада 2017 року на Факультеті соціально-економічної освіти та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова був проведений Круглий стіл “Голодомор 1932-1933 років:постгеноцидний синдром” (до 85-річчя пам’яті жертв голодомору),
організований кафедрою соціальної політики (завідувач кафедри соціальної політики, доктор філософських наук, професор Алла Олександрівна Ярошенко). Відповідальна за проведення Круглого столу – професор кафедри соціальної політики Оксана Петрівна Патинок.
Були запрошені представники Факультету психології НПУ імені М.П. Драгоманова завідувач кафедри загальної та соціальної психології і психотерапії доктор психологічних наук, професор Світлана Олексіївна Ставицька, представник Факультету історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова завідувач кафедри етнології Факультету історичної освіти, доктор історичних наук, професор, Петро Макарович Чернега, старший науковий працівник Обухівського музею-садиби А.Малишка, журналістка-краєзнавець Олена Василівна Артюшенко.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. українська нація зазнала глибокої травми – психологічної, моральної. Це травма, яку не лікували, і яка, відповідно, не є сьогодні вилікувана! Навпаки – ця національна травма дуже задавнена!
В той важкий час Мати-Україна, осліпла від горя, обдерта, напівблаженна, мукою підпирала небо, моторошно роззиралася, на велетенському хресті розіп’ята, й вишіптувала:
Дітоньки мої! Заждіть. Ось квасок, петрушечка зійдуть. Вже ген зозуля маслечко колотить, вже ген жита зеленіють, сади біліють. Івани, Марії, Тараси! Стривайте! Зачекайте!
Куди ж ви? Як же я без вас, ваша мати - Україна? Кричу до мовчазного неба, до білих садів, здіймаю руки до місяця, схожого на вогник воскової поминальної свічки. Заклинаю Землю, на якій дотлівають свічі людського життя…
Небо, поможи!!! Дай манни вишньої нагодувати присмертних! Саде!!! Сотвори диво!!! Порятуй плодами. Земле!!! Жита дай! Дай гречки, проса! Не в липні – а в цю весняну голодну пору року дай…
(Стає навколішки)
Сину Божий! Ісусе Христе! Порятуй від смерті народ мій! Сотвори диво, Господи! Порятуй!!!
У вступному слові декана Факультету соціально-економічної освіти та управління НПУ імені М.П. Драгоманова доктора історичних наук, професора Володимира Борисовича Євтуха було зазначено, що цього місяця ми згадуємо і вшановуємо мільйони українців, які загинули від голоду в 1932-33роках в результаті жорстокої політики радянської епохи часів Сталіна. Варварське захоплення української землі і сільськогосподарських культур, що призвело до Голодомору, стало одним з найжорстокіших діянь ХХ століття і перетворило житницю Європи в територію незмірних людських страждань.
У виступі Петро Макарович Чернега проаналізував і доповів про історичний аспект геноциду проти українського народу.
Олена Василівна Артюшенко описала краєзнавчий аспект даної трагедії та розповіла спогади очевидців Обухівщини. Страшний голодомор смертельною пеленою накрив чорноземи Малишкового краю – Обухівщину.
Максим Валентинович Колесніченко описав постгеноцидний синдром, як не передавати дітям і нащадкам генетично страхи і болі, які отримали наші предки, а внаслідок і ми, через всі трагедії, біди та нещастя, як особисті так і суспільно-масові, через війни, геноциди, різного роду приниження і знущання.
За словами дослідників, постгеноцидні наслідки тривають близько 4 поколінь, «тобто настав час для звільнення».
Тому нині наше основне завдання - УСВІДОМИТИ свій травматичний стан з усіма його симптомами та наслідками, і ПРИЙНЯТИ його.
Восени 2011 року кульмінацією суспільного УСВІДОМЛЕННЯ трагедії стала уже традиційна всеукраїнська акція «Запали свічу», започаткована Джеймсом Мейсом 2003 року, коли з власної ініціативи тисячі українців у різних містах вшанували пам‘ять своїх предків.
«Запали свічку!» в пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу!
25 листопада 2017 року, о 16 годині, Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом.
